Говори і пиши правильно!

Говори і пиши правильно!


Дуже прикро, коли українці вживають найпростіші фрази недоречно або неправильно. Пропоную вашій увазі рубрику "Говори і пиши привильно". Сподіваюсь, буде корисно!!

З якої букви писати?

Як писати слово «онлайн», «інтернет», «фейсбук», «твітер», «гугл» 
Можна спостерігати такі варіанти написання: онлайн, он-лайн, он лайн, online, on-line, on line (та, відповідно, офлайн, оффлайн, офф-лайн, оф-лайн, offline, off-line, off line. То як же правильно?
Онлайн чи он-лайн?
А є ж іще варіанти online, on-line та рідше вживані on line та он лайн.

Орфографічні словники як норму пропонують тільки дефісне написання, тимчасом он лайн відкидаємо однозначно. Залишається два варіанти й питання: чому словники фіксують обидва? Пояснення просте: мовна норма не встигає за мовною практикою.
як найновіший тлумачний (Великий тлумачний словник сучасної української мови, с. 843) фіксує два варіанти: разом та через дефіс.
Висновок: наразі не буде помилкою писати ані он-лайн, ані онлайн

Та сама логіка працює й у випадку слова офлайн.

Інтернет: з великої чи малої? Фейсбук: у лапках чи без?

Наразі словники фіксують написання з великої літери (див., приміром, Словник українського правопису 2009 року або словник-довідник «Велика чи мала літера?»). Але в дефісному поєднанні з іншим словом інтернет пишеться з маленької літери: інтернет-видання, інтернет-газета, інтернет-кафе, інтернет-магазин, інтернет-асоціація тощо. (Крім, зрозуміло, випадків, коли йдеться про нову власну назву, до складу якої входить наше слово: Інтернет-асоціація України.)
Мовна норма наразі фіксує написання Інтернет (з великої), але мовна практика все активніше наближає той момент, коли написання з маленької теж стане нормативним. 

Написання слова фейсбук. Коли йдеться про назву компанії чи самої соціальної мережі, логічно писати з великої літери: «Фейсбук» чи Facebook (латинка в кириличному тексті ‒  Фейсбук. Коли ідеться мова про акаунт у цій соціальній мережі ‒ логічно писати з маленької. Якщо ж ми пишемо власну назву компанії українськими літерами, її доведеться виділити лапками.

Та сама логіка працює і щодо тріад Google, «Гугл», гугл і Twitter, «Твіттер», твітер.У першому випадку бачимо, що слово гугл вже засвоєне мовою: маємо, щонайменше, утворене від нього дієслово гуглити, а також цілу низку експериментальних слів та висловів, але нормативними наразі є два варіанти: Google, «Гугл».

Стосовно другої тріади стикаємося ще з проблемою подвоєння приголосного т: якщо це для нас власна назва ‒ подвоєння, за правилом, зберігається: «Твіттер» (але не забуваймо про лапки). Якщо ж ідеться про твітер-акаунт ‒ логічно, як і у випадку з фейсбуком, писати його з маленької: «Вона написала в твітері». Зрозуміло, що таке написання не зафіксовано в жодному словнику, тому це лише рекомендація, базована на спостереженні за логікою та практикою. Зауважмо також, що й це слово виявилося придатним для словотворчості: твітнути, твіт.






Цікавинки українського наголосу


Як правильно вимовляти? Де слід ставити наголоси? Чотирнáдцять чи чоти́рнадцять? Листóпад чи листопáд? Флюорогрáфія чи флюорографíя?

За якими законами розставляються наголоси в цих та інших словах?

Насправді, відповідь можна знайти дуже легко. Слід згадати подібні слова.
Ми рахуємо: дванáдцять, тринáдцять і чотирнáдцять. Наголос на «а».

Для слова «листопад» згадаємо подібні слова: зорепáд, снігопáд. Отже, за аналогією, правильною буде вимова «листопáд».

Флюорогрáфія чи флюорографíя? Згадайте: томогрáфія, фотогрáфія, картогрáфія. Отже, слід вимовляти «флюорогрáфія».

Як бачимо, не все так складно. Якщо знову виникне потреба поставити правильно наголос — згадайте принцип утворення слова і, відомі вже, подібні слова.










Корисне відео




Немає коментарів:

Дописати коментар